З точки зору умов експлуатації, покрівля знаходиться під впливом найбільш екстремальних навантажень.
Діапазон температур на покрівлі складає до 130°С (від -30°С взимку до +100°С влітку). Значний вплив на покрівлю мають саме різкі перепади. Влітку на покрівлі різниця температур на сонці та в тіні може складати до 30°С. І це на відстані буквально в 1 м. Після дощу влітку мокра частина покрівлі має температуру до +30°С, а висохла частина вже може розігрітися до +70°С.
Вже сама по собі ця ситуація призводить до появлення зон напруження.
Влітку на покрівлю, розігріту до +80°С може впасти дощ із градом і за секунди охолодити її до +25°С. Або взимку, наприкінці лютого, на сонці покрівля може розігрітися до +15°С, а з огляду на хмари, що закрили сонце, за пару десятків секунд покрівля може охолодитися до -5°С.
Є багато зовнішніх факторів, що створюють екстремальні умови експлуатації, які призводять до прогинання покрівлі, відносного руху окремих ділянок. Це сонячна радіація, випадання дощу та граду, вітер, накопичення снігу та льоду, наявність сухих та вологих частин, розігрітих сонцем та затінених, чистих та покритих льодом. Окрім зовнішніх факторів, сам конструктив покрівлі може бути фактором, що створює проблеми. Наприклад, невірно запиляні балки звісів, призводять до вібрацій та суттєво чутного шуму під час вітру.
В покрівельних роботах зустрічаються стики матеріалів з різними властивостями. Покрівельні матеріали: мідь, керамічна черепиця, металочерепиця, бітумна черепиця, руберойд, шифер, ондулін та інші.
Основи: бетон, цегла, камінь, скло, плитка, метал, деревина, пластмаси (ПВХ, полікарбонат) тощо. Покрівельні матеріали та основи стикуються в різних сполученнях, під різними кутами, в різних конструкціях, з різною складністю доступу в подальшій експлуатації: скатна або пласка покрівля, мансардні вікна, димарі, вентиляційні отвори, водоотводні елементи. Будь-яке сполучення має бути надійно загерметизованим.
Герметики для покрівлі мають зберігати стійкість і міцність при високій температурі та не затвердіти до хрупкості при низькій. При цьому, витримувати відносні рухи окремих участків та зберігати високу силу приклеювання.
Роботи з улаштування покрівлі виконуються під час теплого сезону. Майстри намагаються використовувати максимум світлового часу доби для основних робіт. На герметизацію може бути виділено час, коли роса ще не випарувалась або вже впала на конструкцію. Тому важливою вимогою до покрівельних герметиків є здатність надійно зчіплюватися з основою, навіть вологою.
Ремонт готової покрівлі – справа складна. По-перше, локалізацію місця протікання ускладнено самою формою покрівлі. До того ж, місце замокання стелі не завжди відповідає місцю протікання самої покрівлі. По-друге, доступ до готової покрівлі, зазвичай, складний – висота та форма покрівлі не забезпечують простого доступу на 100%. По-третє, проблеми проявляються під час негоди - дощу, снігу, вітру. І часто-густо потребують термінового вирішення. Герметики для покрівлі мають забезпечувати надійну безперервну герметизацію протягом тривалого часу, щоб не виникало потреби ремонту.
Якщо така потреба виникла, то герметики для покрівлі мають зчіплюватися і з основами, і зі старим герметиком. І бажано терміново під час негоди.
Різноманітні завдання, екстремальні умови експлуатації обумовили те, що в групу «Герметики для покрівлі» входять продукти на різних основах та з різними властивостями. Окрім місця застосування їх об’єднують вимоги щодо надійності, довготривалої експлуатації, міцності, ремонтопридатності.